Зі святом, найдорожчі Вчителі!

Сьогоднішній день – це час тихої, глибокої молитви. Ми стоїмо перед Богом і дякуємо за найбільший скарб, який Він нам довірив: за священний дар учительського покликання і за можливість сіяти світло у дитячі душі.

У цей день до нас повертається все, що жило в нашому серці: безсонні ночі, наші мовчазні сльози над труднощами учнів, нескінченні переживання і любов, віддана без жодних умов. Ми бачимо Тих, кому колись віддали себе без залишку.

Учительське серце — це нескінченне, але таке вразливе джерело. Воно вміє розчинятися у маленькій перемозі, у першому слові, у глибокому довірливому погляді. Воно не існує для себе. І коли ця відданість повертається до нас теплом, сторицею — це і є тією найбільшою радістю та підсумком цього шляху.