Люблю казки.У них завжди все просто.
У них – чітка межа добра і зла .
Там не важливо – двадцять, девʼяносто,
лише б людина чесною була.
Люблю казки.Нам треба їх читати.
Щоби кришталь не плутати зі склом.
В них не важливо – бідний чи багатий.
Цінується лиш мудрість і тепло.
Люблю казки.У них – повчальні ноти.
Й безцінний спадок, влитий у рядки…
Ми у душі дітьми лишимось доти.
Доки читати будемо казки!…
У рамках Днів родинної педагогіки у класі «Радість» відбулося свято-казка “Дванадцять місяців”.






