Католицька школа святого Василія Великого Сьогодні наша спільнота вчителів мали чудову нагоду відвідати Музей історії підпільної церкви та Бойківщини Музеї у Фитькові. Місці, де минуле оживає, відкриваючи свої таємниці.
Цей натхненний день розпочали зі Святої Літургії у парафіяльній церкві Парафія св. Параскеви УГКЦ, с. Фитьків під проводом отця Миколи Григорука. Саме завдяки Його відданій праці та невичерпній енергії музеї стали тим місцем, де оживає історія, а віра набуває глибшого значення.
Отець Микола багато років присвятив збору експонатів, дослідженню архівів і розповідям про Тих, хто залишився вірним своїм переконанням у найважчі часи підпілля УГКЦ. Його знання, щирість і любов до цієї справи відчуває кожен, хто переступає поріг цього унікального місця.
Захоплені Його розповідями, ми слухали історію про проведення богослужінь тих важких часів, підпільних священиків, сестер-монахинь та вірян які, незважаючи на ризик, зберігали свою віру.
Mykola Grygoruk переконаний, що лише через знання про минуле ми здатні будувати майбутнє, де цінуються свобода, духовність і національні традиції. Його приклад надихає не тільки відвідувачів, а й тих, хто прагне зробити світ кращим через збереження історичної пам’яті.
Також ми занурилися у світ традицій Бойківщини етнографічного краю, відомого своїм багатим духовним і культурним спадком. Кожен народний костюм, кожен предмет побуту розповідав свою історію, наповнюючи наші серця особливим трепетом і гордістю за своїх людей та рідний край.
Цей день став для кожного не просто екскурсією, а справжнім уроком мужності, віри та любові до рідної землі та нашої Церкви.
Повертаємося додому з новими ідеями та натхненням, щоб передати своїм учням найцінніше — пам’ять про Тих, хто боровся за свободу та духовність нашого народу.
Ще трошки осені зловили…
Ще жменьку сонечка й тепла…
Ще краще край рідний пізнали,
Історію свого життя…
Тримаймо тил пліч-о-плече,
І бережімо наше, рідне,
Воно таке близьке й святе.
Воно таке глибоке й давнє,
Воно родинно – дороге.
Наше минуле – незнищенне,
Наше тепер тому живе,
Що пам‘ятаєм, любим, вірим,
Що бережемо вже віки,
Історію свого народу.
Героям Слава!Слава Навіки!
Щиро дякуємо Mykola Grygoruk
